11 травня 2018
До 100 Української державної служби


переглянути

Серед дослідників розвитку державної служби немає єдиної точки зору стосовно тих етапів, які вона пройшла в процесі свого становлення. Насамперед, це обумовлено різним підходом до періодів державотворення України. Єдиним моментом, з яким згодні всі дослідники із зазначеного питання є те, що державна служба не може розглядатися окремо від етапів становлення та розвитку Української держави, адже вона наслідує всі характерні державницькі ознаки та ключові риси. Витоки та особливості формування власного інституту державного управління, становлення сучасної державної служби в різні історичні епохи можна умовно розділити на чотири основні етапи:


I етап – часи від виникнення Київської Русі до повного її роздроблення та перебування під владою Литви і Польщі. В цей період публічна служба представляє собою лише паростки державної служби в її сучасному розумінні. Разом із тим за часів Галицько-Волинського Князівства служба на державних посадах набирає рис самостійності, при цьому посадові особи (воєводи, волостелі) виконують свої функції на постійній основі за окрему винагороду, що обумовлює створення більш відокремленої правової організації, яка все більше наділяється ознаками сучасної державної служби.


II етап – період існування Козацької держави – Запорізької Січі. Оскільки Запорізька Січ представляла собою повноцінну державу із всіма притаманними їй ознаками, то і державна служба в ці часи характеризується сталістю, чіткістю повноважень та функцій державних службовців, ієрархічністю посад, підпорядкованістю підлеглих не на основі особистої залежності, а в силу займаної посади, сплачуваністю. Саме в цей час державна служба стає інструментом ефективного управління державою, а державні службовці (козацькі старшини, гетьмани) впроваджували інтереси держави через відповідні козацькі державні органи на чітко визначених посадах. Це характеризує державну службу як професійну спеціалізовану діяльність в інтересах держави. На цьому етапі відбулося повне оформлення державної служби на теренах України.


III      етап – Україна в складі Радянського Союзу. В цей період, попри офіційне невизнання державної служби як спеціального виду трудової діяльності, стирання різниці між працівниками та державними службовцями і відсутності будь-якої концепції державної служби; державна служба регламентувалася окремими нормативно-правовими актами і мала правову основу функціонування. Особливістю державної служби радянської України слід назвати, по-перше, те, що державні службовці слугували більше своєму керівникові, ніж загальному громадському інтересові та державі, та, по-друге,– її усічену структуру: якщо загальноприйнята структура державної служби має вигляд «держава – державний орган – службовець», то в радянські часи такий елемент як «державний орган» виключався з неї, внаслідок чого службовець по суті отримував завдання не від державного органу з визначеною компетенцією, а від держави. Даний період, хоча і не здійснив впливу на розвиток та становлення української державної служби в позитивному аспекті, все ж мав великий вплив на формування відношення до державної служби, державних службовців, наслідки чого спостерігаються ще й сьогодні.


IV     етап – сучасний етап з моменту здобуття Україною незалежності. На сучасному етапі для України одним із найважливіших завдань є розвиток професійної державної служби. Заходи незалежної Української держави в цілому спрямовуються на створення оптимальної структури державної служби та забезпечення її ефективної роботи шляхом реформування адміністративної системи, впровадження нової кадрової політики, розвиток професійності державних службовців. Особливого значення необхідність реформування державної служби та виведення її на якісно новий рівень набуває в умовах європейської інтеграції. Європейський Союз, до складу якого прагне увійти Україна, наголошує на необхідності розвитку громадянського суспільства, внесенні змін до законодавства з метою приведення його у відповідність із європейськими стандартами. При цьому, формування нової генерації управлінців здійснюється не лише на основі запозичення та переосмислення кращого світового досвіду, а насамперед на засадах українського державотворення.

17 липня 2018
Powered by ArtistSoft